Консультація онлайн 

ЛІЦЕНЗУВАННЯ

Відносини у сфері ліцензування господарської діяльності регулюються Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (далі по тексту – Закон) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до Господарського Кодексу України, ліцензування підприємницької (господарської) діяльності є засобом державного регулювання у сфері господарювання, спрямованим на забезпечення єдиної державної політики безпосередньо у сфері ліцензування та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів. Так, відповідно, процедура ліцензування є одним із визначальних чинників легалізації певних видів господарської діяльності, а отже, їх легітимності.

Отже, ліцензування – це діяльність уповноважених державою органів стосовно надання у встановленому порядку суб’єктам господарювання дозволів на здійснення, за певних (ліцензійних) умов, передбачених законом видів господарської діяльності та забезпечення додержання ліцензіатами ліцензійних умов, спрямована на захист прав і законних інтересів громадян та організацій, навколишнього природного середовища, а також забезпечення безпеки держави.

Зміст цієї діяльності складають дії щодо:

  • видачі та переоформлення ліцензій;
  • анулювання ліцензій;
  • видачі дублікатів ліцензій;
  • ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів;
  • контролю за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов;
  • видачі розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Державний нагляд (контроль) – діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів, у межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Ліцензія (лат. licentia – свобода, право) – це спеціальний дозвіл, що видається компетентним державним органом або уповноваженою ним посадовою особою на здійснення певних дій чи діяльності у визначених сферах або на використання певних прав, що належать іншій особі. Отже, ліцензія є дозволом, підставою виникнення права суб’єкта господарювання здійснювати певні види господарської діяльності.

Зазначимо, що критеріями, що вирізняють види господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню від інших видів діяльності, є:

  • небезпечність діяльності для необмеженого кола осіб, які безпосередньо не беруть участі у її здійсненні;
  • надзвичайна прибутковість діяльності, у зв’язку з чим щодо неї здійснюється оподаткування за підвищеними ставками, і це потребує особливого контролю та нагляду з боку державних органів;
  • діяльність пов’язана із задоволенням невід’ємних потреб населення;
  • діяльність пов’язана з використанням вичерпних природних ресурсів або ресурсів, які мають стратегічне значення для держави;
  • діяльність, до якої залучається велике коло учасників і яка пов’язана із значними витратами ресурсів.

Отже, суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу

ліцензії. У заяві про видачу ліцензії повинні міститися такі дані:

  1. відомості про суб'єкта господарювання - заявника:
    • найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код - для юридичної особи;
    • прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта,  ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи;
  2. вид господарської діяльності, вказаний згідно з статтею 9 Закону (повністю або частково), на провадження якого заявник має намір одержати ліцензію.

У разі наявності у заявника філій, інших  відокремлених підрозділів, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві зазначається їх місцезнаходження.

До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа. Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування. Органу ліцензування забороняється вимагати від суб'єктів господарювання інші документи, не передбачені законодавством.

Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності. Орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше ніж за три робочі дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії. Він робить відмітку про дату прийняття документів, що підтверджують внесення заявником плати за видачу ліцензії, на копії опису, яку було видано заявнику при прийомі заяви про видачу ліцензії. Якщо ж заявник протягом тридцяти календарних днів з дня направлення йому повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії не подав документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, або не звернувся до органу ліцензування для отримання оформленої ліцензії, орган ліцензування, який оформив ліцензію, має право скасувати рішення про видачу ліцензії або прийняти рішення про визнання такої ліцензії недійсною.

Господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є  центральний  орган  виконавчої  влади, здійснюється на всій території України.

Господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є місцевий орган  виконавчої  влади  або спеціально уповноважений виконавчий орган рад, здійснюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Для кожної  філії,  кожного  відокремленого  підрозділу ліцензіата, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ним ліцензії, орган ліцензування видає  ліцензіату засвідчені ним копії ліцензії, які реєструються в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Засвідчена органом ліцензування копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії або іншого структурного підрозділу ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності на підставі отриманої ліцензії. Копія ліцензії видається у порядку, передбаченому статтями 10, 11 та ст. 14 Закону для видачі ліцензії.

Ліцензія на провадження певного виду господарської діяльності видається на строк, що не може бути меншим, ніж п'ять років. У разі, коли ліцензіат має намір провадити зазначений в ліцензії вид господарської діяльності після закінчення строку її дії, якщо такий строк встановлено Кабінетом Міністрів України, він повинен отримати нову ліцензію в порядку, встановленому Законом. Нова ліцензія видається органом ліцензування не раніше ніж в останній робочий день дії попередньо виданої ліцензії.

Законодавством передбачається також таке поняття як переоформлення ліцензії. Підставами для переоформлення ліцензії є:

  • зміна найменування юридичної особи (якщо зміна найменування не пов'язана з реорганізацією юридичної особи) або прізвища, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця;
  • зміна місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи - підприємця;
  • зміни, пов'язані з провадженням ліцензіатом певного виду господарської діяльності, вказаного в статті 9 Закону.

Отже, у разі  виникнення  підстав  для переоформлення ліцензії ліцензіат зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни. Орган ліцензування протягом трьох робочих днів  з  дати надходження заяви про переоформлення ліцензії та документів, що додаються до неї, зобов'язаний видати переоформлену на новому бланку ліцензію з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення ліцензії.

У разі переоформлення ліцензії у  зв'язку  із  змінами, пов'язаними з провадженням ліцензіатом певного виду господарської діяльності, зазначеного в статті 9 Закону, якщо ця зміна пов'язана з намірами ліцензіата розширити свою діяльність, ліцензія переоформляється в порядку і в строки, передбачені для видачі ліцензії. Одночасно з переоформленою на новому бланку ліцензією орган ліцензування на підставі даних ліцензійного реєстру безкоштовно видає ліцензіату засвідчені ним копії такої ліцензії. При переоформленні ліцензії, орган ліцензування приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що була переоформлена, з внесенням відповідних змін до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня. Строк дії переоформленої ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного в ліцензії, що переоформлялася, у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України. Зазначимо, що ліцензіат, який подав заяву та відповідні документи про переоформлення  ліцензії,  може провадити свою діяльність на підставі довідки про прийняття заяви про переоформлення ліцензії на  провадження певного виду господарської діяльності, яка видається органом ліцензування у  разі  подання заяви про переоформлення ліцензії.

Не переоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною.

Також відзначимо, що у постанові КМУ «Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу» встановлено, що плата за видачу ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності справляється, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, що діє на момент видачі ліцензії. Плата за видачу ліцензії вноситься після прийняття рішення про видачу ліцензії. Відповідно до ч. 8 ст. 14 Закону, за видачу копії ліцензії справляється плата в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. А за переоформлення ліцензії справляється плата в розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Плата, яка вноситься суб’єктом господарювання за видачу та переоформлення ліцензії, а також за видачу копії та дубліката ліцензії, зараховується до Державного бюджету України і вноситься на рахунки територіального органу Державного казначейства в установах Національного банку та в установах комерційних банків.

Стягнення будь-яких інших відрахувань із суб’єкта господарювання заборонено. Згідно з Указом Президента України «Про деякі заходи з вдосконалення регулювання підприємницької діяльності» органи, що видають ліцензії на певні види господарської діяльності, як умову видачі ліцензій не можуть висувати відрахування коштів на користь будь-яких бюджетних або позабюджетних фондів, установ, підприємств, організацій чи окремих осіб.

У разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності суб'єкт  господарювання, який здійснює цей вид господарської діяльності, зобов'язаний подати протягом 30 робочих днів з дня визначення органу ліцензування заяву та відповідні документи, передбачені ст. 10 Закону, для отримання ліцензії на провадження цього виду господарської діяльності. Ліцензія в цьому випадку видається в порядку, визначеному Законом. Відсутність ліцензійних умов на провадження певного виду господарської діяльності, щодо якого запроваджується ліцензування, не є підставою для відмови у видачі ліцензії.

Також слід зазначити, що важливою умовою забезпечення господарського порядку у сфері ліцензування є виконання ліцензійних умов при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Ліцензійні умови статтею 1 Закону визначені як встановлений, з урахуванням вимог законодавства, вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов’язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Аналіз нормативно-правових актів дає можливість поділити ліцензійні умови на загальні та спеціальні. Перші мають бути додержані при здійсненні будь-яких ліцензованих видів діяльності. До загальних ліцензійних умов можна віднести: додержання прав споживачів; додержання санітарно-гігієнічних, протипожежних та екологічних правил.

Залежно від специфіки ліцензованого виду господарської діяльності, їх можна класифікувати на чотири категорії:

  • організаційно-правові вимоги до організаційно-правової форми здійснення відповідного виду господарської діяльності;
  • технологічні (додержання вимог стандартизації, технічних умов, будівельних норм і правил та інших нормативно-технічних актів);
  • кваліфікаційні (наявність професійних знань чи спеціальної підготовки спеціалістів ліцензіата);
  • матеріально-технічні (вимоги щодо будівель, приміщень, обладнання, інших технічних засобів, що використовуються у процесі ліцензованої діяльності; наявність відповідної матеріально-технічної бази)

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 6 Закону ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності затверджуються органом ліцензування за погодженням із Держкомпідприємництвом.

Ліцензіат зобов'язаний повідомляти орган ліцензування про всі зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії. У разі виникнення таких змін  ліцензіат зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати до органу ліцензування відповідне повідомлення в письмовій формі разом з документами або їх нотаріально  засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни. На підставі документів, поданих ліцензіатом  до органу ліцензування,  орган  ліцензування може прийняти рішення про анулювання ліцензії у строки, передбачені цим Законом. Підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є неможливість ліцензіата згідно з поданими документами забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності, на який видана ліцензія.

Разом з тим, підставами для видачі дубліката ліцензії є:

  • втрата ліцензії;
  • пошкодження ліцензії.

У разі втрати ліцензії ліцензіат зобов'язаний звернутися до органу ліцензування із заявою про видачу дубліката ліцензії, до якої додається документ, що засвідчує внесення плати за видачу дубліката ліцензії.

Якщо бланк ліцензії непридатний для користування внаслідок його пошкодження, ліцензіат подає відповідному органу ліцензування:

  • заяву про видачу дубліката ліцензії;
  • непридатну для користування ліцензію;
  • документ, що підтверджує внесення плати за видачу дубліката ліцензії.

Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, який зазначався у втраченій або пошкодженій ліцензії, у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України.

Ліцензіат, який подав заяву та відповідні документи для видачі дубліката ліцензії замість втраченої або пошкодженої, може провадити свою діяльність на підставі довідки про подання заяви про  видачу  дубліката ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, яка видається органом ліцензування у разі подання заяви про видачу дубліката ліцензії. Орган ліцензування зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати одержання заяви про видачу дубліката  ліцензії  видати заявникові дублікат ліцензії замість втраченої або пошкодженої. У разі  видачі дубліката ліцензії замість втраченої або пошкодженої орган ліцензування приймає рішення про  визнання недійсною ліцензії, що була втрачена або пошкоджена, з внесенням відповідних змін до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня.

Згідно зі ст. 12 Закону, з метою забезпечення ефективного та раціонального використання обмежених ресурсів, застосування новітніх технологій і обладнання, створення вигідних для держави умов експлуатації таких ресурсів, ліцензування видів господарської діяльності, провадження яких пов'язане з використанням обмежених ресурсів, у разі надходження кількох заяв про видачу ліцензій, здійснюється тільки за результатами відкритих конкурсів. Можна сказати, на другому етапі процедури ліцензування може мати місце додаткова стадія – проведення конкурсу на одержання ліцензій для видів господарської діяльності, проведення яких пов’язане з використанням обмежених ресурсів.

Так, до видів господарської діяльності, провадження яких пов’язане з використанням обмежених ресурсів, відносяться:

  • видобування уранових руд;
  • видобуток дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;
  • постачання природного газу за регульованим, за нерегульованим тарифом;
  • зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, встановлений ліцензійними умовами;
  • надання послуг радіозв’язку (з використанням радіочастот).

Контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснює орган ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок. Планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік. Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов. Ліцензіат під час перевірки дотримання ним ліцензійних умов надає всі необхідні для проведення перевірки  документи та забезпечує умови для її проведення. За результатами перевірки орган ліцензування в останній день перевірки складає акт у двох примірниках. Один примірник видається керівнику юридичної особи або фізичній особі - підприємцю, який перевірявся, другий - зберігається органом ліцензування. Орган ліцензування не пізніше п'яти робочих днів з дати складання  акта  перевірки  порушень  ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або приймає рішення про анулювання ліцензії. Ліцензіат, який одержав розпорядження про усунення ним порушень ліцензійних умов,  зобов'язаний в установлений у розпорядженні строк подати до органу ліцензування інформацію про усунення порушень.

Що стосується питання анулювання ліцензії, то підставами для анулювання ліцензії є:

  • заява ліцензіата про анулювання ліцензії;
  • акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов;
  • рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання;
  • нотаріально засвідчена копія свідоцтва  про  смерть фізичної особи - підприємця;
  • акт про  виявлення  недостовірних  відомостей  у  документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії;
  • акт про встановлення факту передачі ліцензії або  її  копії іншій юридичній  або фізичній особі для провадження господарської діяльності;
  • акт про  невиконання  розпорядження  про  усунення   порушень ліцензійних умов;
  • акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов,  встановлених  для  певного  виду господарської діяльності;
  • акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально  уповноваженим  органом  з  питань ліцензування.

Орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття. Розгляд питань про анулювання ліцензії на підставі акта про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії; акта про встановлення факту передачі  ліцензії  іншій  юридичній або фізичній особі для провадження  господарської  діяльності;  акта про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов здійснюється органом ліцензування з обов'язковим запрошенням ліцензіата або його представників. Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через тридцять днів з дня його прийняття, крім рішень про анулювання ліцензій,  прийнятих згідно з поданою заявою ліцензіата про анулювання ліцензії та в разі смерті ліцензіата (фізичної особи - підприємця), які набирають чинності з дня їх прийняття. Якщо ліцензіат протягом  цього часу подає скаргу  до експертно-апеляційної ради, дія даного рішення органу ліцензування зупиняється до прийняття  відповідного  рішення  спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування. Запис про дату та номер рішення про анулювання ліцензії вноситься до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня після набрання чинності рішенням про анулювання ліцензії.

У разі анулювання ліцензії на підставі акта про повторне порушення  ліцензіатом  ліцензійних умов, акта про виявлення недостовірних  відомостей  у  документах,  поданих  суб'єктом господарювання для одержання ліцензії, акта про встановлення факту передачі  ліцензії  іншій  юридичній або фізичній особі для провадження  господарської діяльності,  акта про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов суб'єкт господарювання може одержати нову ліцензію на право провадження цього виду господарської діяльності не раніше ніж через рік з дати прийняття рішення органу ліцензування про анулювання попередньої ліцензії.

Рішення про анулювання  ліцензії може бути оскаржено у судовому порядку.

werНАЗАД ДО СПИСКУ СТАТЕЙ

Реєстрація підприємств Державна реєстрація змін Ліквідація підприємств Реєстрація представництв іноземних компаній

Будівельна ліцензия Ліцензія на перевезення пасажирів та вантажів Ліцензія на право здійснення туроператорської та турагентської діяльності Ліцензія на медичну практику

Реєстрація знаків для товарів та послуг Промислові зразки Реєстрація авторських прав

Реєстрація іноземців в ОВІРі Реєстрація підприємств в ОВІРі  
Посвідка на постійне місце проживання Посвідка на тимчасове місце проживання Дозвіл на працевлаштування іноземних громадян

Реєстрація та постановка автомобіля на облік в органах та МРЕВ Реєстрація автомобіля в органах митної служби

© , Юридична компанія "Аксіома", усі права захищені
design by BYL